База знань

Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні. 2018 рік

#РЦП #ЗМН #адвокація #омбудсман
Витяги, що стосуються ЛГБТІ:
З [розділу] 8.3 «Дискримінація за ознаками раси, кольору шкіри, етнічного (національного) походження»:
«[С. 107:] 01.04.2018 Представництво ООН в Україні звернулося до Уряду України із закликами продовжувати відстежувати дії, вчинені деякими радикальними елементами, які порушують основоположні права меншин, закріплені в ратифікованих Україною міжнародних договорах про права людини. В деяких випадках радикальні елементи взяли на себе відповідальність за нещодавні напади та залякування ромів, членів ЛГБТІ-спільноти та осіб, які виступають за ґендерну рівність на всій території України. Напади у поєднанні з чисельними повідомленнями у соціальних мережах, які можуть бути прирівняні до мови ворожнечі та розпалювання ненависті до ромів, ЛГБТІ-спільноти та інших меншин, свідчать про зростаючу нетерпимість. Зазначені питання потребують негайного вирішення з метою запобігання подальшому поширенню такого насильства в Україні».
[С. 109:]
[Розділ] 8.4 «Дискримінація за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності»
«Результати здійснюваного Уповноваженим моніторингу стану забезпечення прав і свобод представників ЛГБТІ-спільноти свідчать, що ситуація у сфері запобігання та протидії дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності порівняно з минулими роками не зазнала суттєвих позитивних змін.
В українському суспільстві і надалі зберігається високий рівень упередженого ставлення до представників ЛГБТІ-спільноти, що проявляється в непоодиноких випадках дискримінації, порушеннях права на особисту недоторканість, на повагу до людської гідності, свободу слова і мирних зібрань, а також у вчиненні злочинів на ґрунті нетерпимості за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності.
Однак позитивним моментом є те, що органи поліції щороку забезпечують надійну охорону ЛГБТІ заходів від гомофобної агресії. З метою забезпечення можливості проведення мирних зібрань представників ЛГБТІ-спільноти поліція виявляє високий рівень готовності до співпраці з громадянським суспільством.
Водночас із початку 2018 року Уповноваженим розглянуто 29 повідомлень про випадки дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, а також відкрито 28 ініціативних проваджень з цього питання.
З-поміж іншого Уповноваженим розглядались звернення щодо прийняття Чернівецькою та Криворізькою міськими радами рішень стосовно заборони пропаганди гомосексуалізму та захисту традиційних сімейних цінностей, які порушували право на повагу до гідності ЛГБТІ-спільноти та містили ознаки підбурювання до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності.
Під час відкритих проваджень з’ясувалось, що зазначені рішення були прийняті органами місцевого самоврядування за результатами розгляду електронних петицій щодо захисту інституції сім’ї в Україні.
До вказаних міських рад Уповноваженим було направлено листи з вимогою забезпечити дотримання принципів рівності та недискримінації в діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема скасувати вказані рішення, як такі, що порушують вимоги законодавства, яким гарантується право на повагу до гідності та свободу від дискримінації.
Разом із тим було наголошено, що під час опублікування електронних петицій необхідно здійснювати ретельний аналіз їх змісту на предмет відповідності вимогам законодавства України, у тому числі антидискримінаційного.
Необхідно зазначити, що з початку 2018 року зафіксовано значну кількість випадків оприлюднення державними органами влади на своїх сайтах, всупереч вимогам законодавства, електронних петицій громадян, які містили заклики до дискримінації людей, які належать до ЛГБТІ-спільноти.
Зокрема, на вимогу Уповноваженого АПУ було видалено електронну петицію до Президента України, зареєстровану 26 січня 2018 року головою правління Асоціації місіонерських церков євангелістських християн України, щодо припинення пропаганди гомосексуалізму та захисту традиційних сімейних цінностей.
Петицію було видалено, оскільки вона містила заклики до обмеження прав людини, підбурювала до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації й гендерної ідентичності, порушувала права людей, які належать до ЛГБТІ-спільноти на повагу до їх честі та гідності.
[С. 110]
Також було виявлено інформацію, що Криворізькою і Чернівецькою міськими радами та Острозькою районною радою (Рівненська область) були прийняті рішення з вимогою до органів державної влади: “заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів» тощо”; “вилучити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України та з інших законів та законопроектів”.
На переконання Уповноваженого, зазначена інформація свідчить про низький рівень поінформованості представників органів влади щодо базових засад антидискримінаційного законодавства.
Крім того, Уповноваженим було виявлено допис у соціальній мережі Facebook депутата Ужгородської обласної ради Б. який містив дискримінаційні висловлювання та поширення мови ворожнечі стосовно представників ЛГБТІ-спільноти міста Ужгорода, а також висловлювання, спрямовані на приниження честі та гідності громадян за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
У зв’язку із цим Уповноваженим було направлено листа реагування до Ужгородської обласної ради з проханням провести з депутатом роз’яснювальну роботу щодо недопущення аналогічних випадків використання мови ворожнечі та неприпустимості вживання дискримінаційних висловлювань у подальшому. Як було поінформовано, позиція Уповноваженого з цього питання доведена до депутата під час засідання Ужгородської обласної ради.
Варто зазначити, що в поточному році, як і в попередньому, практика здійснення радикально налаштованими особами нападів на ЛГБТІ-спільноту не припиняється. Прикладом цього є випадок, що стався у січні 2018 року, коли п’ятеро невідомих чоловіків здійснили напад на чотирьох активістів громадської організації “Гей-альянс Україна”, коли ті поверталися додому з ком’юніті-центру для ЛГБТІ “Queer Home Кривбас”. Двом ЛГБТІ-активістам було завдано тілесних ушкоджень. Також у вересні 2018 року в м. Києві невідомі особи здійснили озброєний напад на хлопця через його ймовірну сексуальну орієнтацію та завдали йому тілесних ушкоджень.
У листопаді 2018 року також у м. Києві радикально налаштованими активістами було здійснено напад на учасників маршу, організованому до Міжнародного дня пам’яті трансгендерних людей. В результаті нападу постраждав канадський журналіст.
Окрім цього, у 2018 році було зафіксовано випадки перешкоджання радикально налаштованими особами проведенню громадськими організаціями тренінгів щодо захисту людей ЛГБТІ в містах Київ, Вінниця, Чернівці, Полтава та “Фестивалю рівності” в м. Чернівці.
З огляду на це Уповноваженим надсилались листи реагування до органів поліції з проханням поінформувати про заходи, які вживались для врегулювання ситуації.
Також Уповноваженим надсилались листи реагування до органів НПУ з проханням вжити належних заходів безпеки під час проведення мирних зібрань ЛГБТІ-спільноти – “маршу рівності” в містах Київ, Одеса та Луцьк.
Органи влади й надалі продовжують підтримувати рівність прав для представників ЛГБТІ-спільноти тільки на словах, не квапляться перейти до виконання власних зобов’язань, передбачених Планом.
Зокрема, найбільш гострими питаннями є формування законодавства, яке належним чином врегульовуватиме питання забезпечення та захисту прав ЛГБТІ-спільноти та зниження рівня гомофобії в українському суспільстві, що могло б зменшити кількість проявів дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності.
[С. 111:] КМУ не виконується підпункт 6 пункту 105 Плану, яким передбачено розроблення та подання на розгляд КМУ законопроекту про реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар.
Натомість Уряд України у звіті про виконання вказаного пункту Плану зазначив про те, що з огляду на дискусійність питання легалізації цивільного партнерства, а також усталені погляди суспільства відносно зміцнення саме соціального інституту сім’ї, вказаний План заходів не підлягає виконанню. Позиція КМУ полягає в тому, що легалізація одностатевих партнерств потребує подальшого додаткового вивчення та перегляду з обов’язковим урахуванням показників, одержаних за результатами дослідження громадської думки».
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
[1]  Верховній Раді України прискорити розгляд і прийняття проекту Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» № 2299 від 03.03.2015.
[2]  Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про легалізацію в Україні зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих і одностатевих пар з урахуванням майнових і немайнових прав, зокрема володіння та наслідування майна, утримання одного партнера іншим у разі непрацездатності, конституційного права несвідчення проти свого партнера.
[3]  Органам місцевого самоврядування утримуватися від дій та рішень, які можуть містити ознаки дискримінації, і неухильно виконувати обов’язок щодо дотримання принципу недискримінації у діяльності, передбачений статтею 12 Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”».
Із [розділу] 8.5 «Дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»:
[с. 112]
«Предметом особливої уваги Уповноваженого було звернення організацій “Жива-Я” та “Центр «Жіночі перспективи»” щодо проведення 9 листопада 2018 року Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я круглого столу “Науково-медичні підходи до проблеми ґендерної рівності”, участь у якому взяли представники органів влади, організації громадянського суспільства, а також науковці в сфері права, медицини, психології та представники церков.
Захід мав на меті об’єднати зусилля органів влади, науковців і громадянського суспільства щодо визначення перспектив розвитку й реалізації медичної, соціальної та освітньої політики на основі християнських цінностей і прородинної політики в умовах євроінтеграції України.
Натомість у своїх виступах учасники наголошували на необхідності вилучення терміна “ґендер” з усіх документів та недопущення ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (далі – Стамбульська конвенція). Крім того, маніпулятивно наводилась недостовірна інформація про ґендерну політику окремих європейських країн, виголошувались тези про руйнівний вплив ґендерної ідеології на інститут сім’ї та вислови, принизливі для представників ЛГБТІ-спільноти.
У зв’язку з цим, Уповноважений звернувся до Голови Верховної Ради України щодо неприпустимості розроблення державної політики на дискримінаційних засадах, спрямованої на обмеження прав і свобод людини, поваги до особистого життя та свободи переконань».

1.        Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні. 2018 рік [документ] / Уповноважений Верховної Ради України з прав людини [сайт ombudsman.gov.ua]. — 13.03.2019 (дата підписання до друку). — Режим доступу: преамбульна сторінка — www.ombudsman.gov.ua/ua/page/secretariat/docs/presentations/&page=4 = https://u.to/i-8TFQ, завантаження — www.ombudsman.gov.ua/files/Dopovidi/Report-2019.pdf = https://u.to/pP8TFQ. — 136 с.